Дуже нетипова архітектура для ока сучасного киянина. Цей занедбаний особняк з закинутим садом придбали власники, які облагородили сад, побудували дерев’яні альтанки, а в самому будинку створили традиційну китайську чайну. Але зате згодом тут з’явилися подільські дворики, зі своїм незвичайним мультинаціональним “мікрокліматом”. І в цій статті хочу вам показати свої найулюбленіші дворики Подолу, в яких http://www.sluganarodu.org/articles/122 неодмінно варто побувати. Запроєктований насампере́д як місце проведення з’їздів Комуністичної партії України (на зразок Палацу з’їздів у Кремлі в Москві), також як концертна зала. Урочисто відкритий 17 квітня 1970 року до 100-річчя від дня народження В. Як передає кореспондент Укрінформу, презентація проєкту, приурочена до Дня корінних народів, відбулася в Українському кризовому медіацентрі.
Буде представлено 20 реконструйованих предметів з колекції, які я збирав. Виставка міститиме сучасні рішення, завдяки яким ми хочемо долучити глядача до простору Криму – запахи, звуки, відчуття, фактури», – анонсував куратор виставкової частини проєкту та освітнього лекторію Рустем Скибін. Кураторка виставки Варвара Сухенко та митці прагнуть подарувати радість і надію. Усе це вчергове утверджує нас також у вірі в Перемогу та волю іі здобути.
Обзорная тропа за гостиницей Салют
Через цю всеосяжну радість від колективної творчості та праці (у двох приміщеннях молоді люди затіяли ремонти) може здатися, що натрапив на столичний сквот. Як виявилося, крім цих диваків, на Грушевського, 4б діє шість серйозних (у тому числі й юридичних) громадських організацій, причому легально. Усі вони об’єдналися навколо ідеї влаштувати тут перший громадський центр. А головне — зберегти цей дореволюційний будинок, який надумав знести, а потім на його місці встановити «висотку», брат одіозного міністра Михайло Табачник. З 2003 став культурно-мистецькою установою. Після завершення будівництва 25 травня 1803 Арсенал передано під командування генерал-майора артилерії Полєтаєва. У плані прямокутний (168×135 м) із заокругленим наріжжям, має внутрішнє подвір’я з чотирма ворітьми, розташованими по осі фасадів.
Посилання[ред. | ред. код]
Грушевського, № 6 залишилися художні колекції, на основі яких виник Київський державний музей українського мистецтва (з 1964р. — Державний музей українського образотворчого мистецтва, тепер — Національний художній музей України). Розташований у будівлі, яку створив у 1899 році архітектор Городецький Владислав Владиславович цілеспрямовано для першого в Києві Міського музею. Споруда витримана у неокласичному стилі (зараз будівля потребує документів на статус пам’ятки архітектури України). Скульптурними оформленням головного фасаду займався Еліо Саль. Академії Мистецтв із погруддям Мінерви, 1918р. Художній музей України1 січня 1918 року — міський музей підпорядкували Секретаріату освіти УНР (згодом Наркомату освіти УСРР, потім Головному управлінню в справах мистецтва і національної культури). 27 липня 1918 перейменували на Національний музей України — створювався на базі Київського художньо-промислового і наукового музею і одержував статус автономної установи.
На подвір’ї були пандуси для вкочування гармат на другий поверх (не збереглися). Довгасті фасади чітко поділяються на два яруси. Нижній, з рівномірно розставленими арковими прорізами, оброблено великим дощаним рустом.